Аналітика

21 липня 2025 року Президент України підписав Указ №538/2025, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо мораторію на безпідставні перевірки бізнесу. Цей крок покликаний знизити адміністративний тиск на підприємства в умовах воєнного стану та стимулювати економічну активність.

Попри формальне обмеження, низка перевірок залишаються законними. Тому компаніям слід не лише знати, як реагувати на візит державних органів, а й заздалегідь вибудовувати системну модель захисту.

Що заборонено?

Згідно з рішенням РНБО та Указом Президента, контролюючі та правоохоронні органи не мають права втручатися в діяльність бізнесу, окрім передбачених законом винятків.

Під мораторій підпадають перевірки, що здійснюються з боку таких органів, як Державна податкова служба, Держпраці, Держпродспоживслужба, Державна регуляторна служба, Національна поліція, Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України та інших.

Які перевірки залишаються дозволеними:

Мораторій не поширюється на такі види перевірок:

• позапланові перевірки, які ґрунтуються на законних підставах (наприклад, скарга працівника);

• перевірки з питань податкового кредиту, ліцензування, бюджетного відшкодування ПДВ;

• перевірки суб'єктів господарювання з підвищеним ступенем ризику, наприклад, у сфері обігу підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби тощо);

• перевірки Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо ведення військового обліку на підприємствах.

Зокрема, останній тип перевірок регулюється окремими нормативно-правовими актами, серед яких Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і постанови Кабінету Міністрів України №1487 та №1489 від 2022 року.

Як діяти при прибутті перевірки?

Якщо на підприємство прибувають представники контролюючого органу, алгоритм дій має бути чітким та юридично вивіреним.

Насамперед, доцільно здійснювати відеофіксацію всіх дій посадових осіб та повідомити їх про ведення зйомки. Це дозволить у подальшому зафіксувати можливі порушення процедури.

Потрібно з’ясувати:

• від якого саме органу прибули представники, їхні прізвища, імена та посади;

• яку юридичну особу перевіряють;

• який вид перевірки проводиться (планова, позапланова, інша);

• чи було направлено офіційне повідомлення про перевірку (для планових перевірок — щонайменше за 10 днів до початку);

• яка правова підстава перевірки, у тому числі направлення чи інші документи, які підтверджують її законність.

Законодавство надає представникам компанії право вимагати надання всіх підтверджувальних документів. Якщо документи не пред’явлені або перевірка не відповідає формальним вимогам, підприємство має законне право не допустити посадових осіб до проведення перевірки.

Якщо підстави перевірки законні, а документи пред’явлені належним чином, необхідно негайно проінформувати адвокатів компанії та керівництво.

Як захистити топменеджмент компанії?

Топменеджмент компаній — директори, фінансові директори, операційні керівники, головні бухгалтери — є особами, які першими наражаються на ризики адміністративної чи кримінальної відповідальності у разі порушень законодавства.

Щоб мінімізувати ці ризики, варто вжити таких заходів:

По-перше, усі повноваження керівника мають бути юридично формалізовані. Типовою помилкою є ситуація, коли керівник лише формально підписує документи, а управлінські рішення ухвалюються іншими особами неформально, без юридичного оформлення. Це створює підстави для відповідальності підписанта, а не фактичного ініціатора рішень.

По-друге, необхідно забезпечити можливість отримання керівниками юридичних консультацій до підписання будь-яких документів, які можуть створювати правові ризики. Якщо наказ суперечить законодавству, керівник має право зафіксувати службову незгоду або відмовитись від його виконання.

По-третє, кожне управлінське рішення має бути юридично задокументоване. Це включає внутрішнє листування, службові записки, акти, протоколи, листи, надіслані з офіційних корпоративних адрес.

По-четверте, доцільно запровадити систему внутрішнього контролю — комплаєнс. Це дозволяє контролювати ризикові операції, перевіряти контрагентів, погоджувати ключові контракти, дотримуючись законодавчих вимог.

Висновки

Попри введення мораторію, повністю виключити ймовірність перевірки неможливо. Бізнес в умовах воєнного стану має працювати в умовах правової нестабільності, і тому системна підготовка до ризиків є критично важливою.

Ефективний юридичний захист компанії — це не лише реагування на вже наявні виклики, а проактивна стратегія, що включає внутрішній контроль, формалізацію процесів, чітке документування та професійний юридичний супровід.

Особливої уваги потребує правовий захист топменеджменту, який несе персональну відповідальність за дії компанії. Саме помилки в деталях — усні накази, підписи без перевірки, відсутність підтверджень — найчастіше стають підставою для відкриття кримінальних та адміністративних проваджень.

В умовах воєнного стану конкурентною перевагою стає не лише гнучкість, а й правова дисципліна. Компанії, які вибудовують внутрішні правила взаємодії з державними органами та чітко дотримуються законодавства, не лише знижують ризики, а й формують довіру до бренду як на національному, так і на міжнародному рівні.